Друге життя депресивного району Львова: що таке джентрифікація та чи можлива вона в Україні

Інтерес до ревіталізації депресивних районів, закинутих промислових зон та пусток зародився в Україні відносно недавно. Якщо європейські й американські кварталaи славляться комплексним підходом до реконструкції та оновлення, у нас цей процес залишається точковим. Проте існують ентузіасти, які вбачають у цьому віянні неабияку перевагу для підвищення привабливості районів і цілих міст.

Разом із Корпорацією Нерухомості РІЕЛ, яка однією з перших дала поштовх до глобального оновлення львівського району Підзамче, розбираємося, що таке джентрифікація та чи існує вона в Україні.

Що таке джентрифікація: на прикладі європейського досвіду

Джентрифікація або ревіталізація – це процес оновлення і реконструкції будівель у непривабливих частинах міста, який призводить до змін в демографії, підвищення середнього доходу та зміцнення культури району.

Люди, які багато подорожують, точно стикалися з європейськими оновленими районами. Приміром, квартал Маре у Парижі, який сьогодні є осередком богемного життя, перебував в повоєнні часи у повному занепаді. Схожа ситуація і з всесвітньовідомим Ноттінг-Гіллом у Лондоні. Найбідніші переселенці, які оселилися тут після Другої світової війни, перетворили район на арену для міжетнічних конфліктів. Щоб повністю змінити імідж Ноттінг-Гіллу, владі довелося знести старі халупи та збудувати ряд новобудов за єдиним архітектурним планом.

Чи існує джентрифікація в Україні

Як повідомив Генеральний директор Корпорації Нерухомості РІЕЛ Ростислав Мельник, в Україні прикладів вже реалізованої масштабної джентрифікації поки що немає. Однак це не означає, що ми не потребуємо таких проєктів. Якраз навпаки – девелопери розуміють переваги ревіталізації депресивних районів для всього міста. Це, зокрема, покращення житлового фонду, «перетікання» на ці території платоспроможного кластера резидентів та підприємців, відтік маргінесу, активний розвиток місцевих бізнесів, інфраструктури й культури.

Приклад Корпорації Нерухомості РІЕЛ з відновлення Підзамче – та необхідна ініціатива, яка продемонструвала, що ревіталізація занедбаних українських районів необхідна та бажана, а головне – можлива.

Джентрифікація по-українськи: друге життя району Підзамче

Історія району Підзамче

Підзамче – це Львів, якого не бачать туристи, що частково пояснюється історією району. Раніше тут був осередок майстерень, підприємств, фабрик і млинів. Центральний Львів витісняв на Підзамче все, що йому не подобалось: різні етнічні групи, брудні виробництва, міські очисні споруди. Навіть проституцію на початку XX століття хотіли офіційно «переселити» на Підзамче.

З Підзамчем пов’язане й батярство – легендарна місцева субкультура дрібних злочинців, яка проіснувала тут аж до закінчення Другої світової війни.

У повоєнний час Підзамчем розросталася промзона, яка почала поступово занепадати за часів незалежності України. Так само занепадала підзамкова інфраструктура, комерційна діяльність та соціальне життя…

Амбітний проєкт відновлення депресивного району

Корпорація Нерухомості РІЕЛ «зайшла» на Підзамче у 2020 році з наміром створити «новий центр старого міста» на дільниці, з якої повільно витікало життя. Компанія зіткнулася з величезною зоною без доріг й належної інфраструктури. У районі домінували малоповерхові будинки старої забудови, руїни колишніх виробничих цехів, стіни сучасних місцевих виробництв. Де-не-де проглядалися історичні пам’ятки, які потребували збереження.

Основною задачею забудовника стала не лише джентрифікація з гармонійною інтеграцією архітектурної спадщини району в ультрасучасний і технологічний дизайн комплексу «Містечка Підзамче», а й початок реалізації проєкту в умовах повної відсутності доріг, коли навіть підігнати бетономішалку на об’єкт є справжнім квестом.

Корпорація не просто спроєктувала будинки за останніми трендами житлобудівництва – з озелененими лаунж-зонами на даху, ультрасучасною інфраструктурою (від зарядних станцій для електромобілів до коворкінгів, спортивних і ретріт-зон), але й подбала про можливості для бізнесу та врахувала усі аспекти зручного життя кожного члена родини – поруч є школи, дитсадки, магазини, офіси.

Ми вкладаємо великі гроші, щоб ця інфраструктура була якісною та сучасною. Ми запланували створити тут новий центр для життя, бізнесу і відпочинку, – розповідає девелопер.

Скільки часу та коштів потрібно для глобальної ревіталізації

Ростислав Мельник розповів, що декілька років тому місто вклало близько 170 мільйонів гривень на реконструкцію вулиці Промислової. Зараз приблизно стільки ж йде на відбудову вулиці Богдана Хмельницького. Мільйони євро буде витрачено на реновацію однієї з головних пам’яток Підзамче – Фабрики повидла. Містом навіть запланована канатна дорога, що з’єднуватиме район зі Старим Львовом. Інвесторові, з яким ведуться зараз перемовини, це коштуватиме близько десятка мільйонів євро.

У Корпорації Нерухомості РІЕЛ планують, що на реалізацію багатофункціонального комплексу «Містечко Підзамче», який вдихне нове життя в цю місцину, знадобиться ще 5 років і десятки мільйонів євро. До 2025 року очікується зведення понад 100 000 квадратних метрів квартир; 30 000 квадратів під бізнес; близько 9 гектарів експлуатованих прибудинкових територій – від вело- та автопарковок до ретріт-зон; низку артоб’єктів, серед яких – інтерактивний проєкт «шоурум Підзамча», який занурить гостей району в його історію.